Надійний паркан захищає територію домоволодіння від непередбачених вторгнень і сторонніх очей. За допомогою огорожі позначають межі ділянки і створюють атмосферу приватності. Встановлення металевого штахетника допоможе вирішити ці завдання. Для будівництва парканів використовують різні матеріали — бетон, камінь, дерево. Паркан із металевого штахетника користуються підвищеним попитом завдяки таким перевагам:
Довговічність. Термін експлуатації понад 20 років.
Зручність транспортування. Конструкція складається з елементів, які можна перевезти в багажнику легкового автомобіля.
Підвищена міцність. Металеві вироби вирізняються стійкістю до механічних і вагових навантажень.
Естетичний вигляд. Сучасний паркан зі штахетника має презентабельний вигляд.
Різноманітність варіантів дизайну. За допомогою різних видів монтажу регулюють висоту, особливості розташування штахетів і крок між ними.
Додатковий плюс — простота установки. Для будівництва огорожі не потрібні професійні навички та важка будівельна техніка. Монтаж огорожі своїми руками — це можливість заощадити і повністю контролювати якість роботи. Щоб отримати бажаний результат, потрібно знати, як встановити паркан з металевого штахетника.
На попередньому етапі підбирають матеріал для облаштування паркану. Штахетник розрізняється висотою, шириною і кольором. Інші характеристики, на які слід звернути увагу:
тип профілю: С-, М- або П-подібний;
товщина металу: 0,4–1,2 мм, від показника залежить стійкість виробу до механічних навантажень;
вид покриття: зазвичай використовується порошкова фарба (полімерне), рідше — оцинковка поверхні.
Щоб дізнатися, скільки штахетів знадобитися для облаштування паркану, скористайтеся калькулятором штахетника онлайн або розрахуйте самостійно за формулою N=L/(W+S)×1000, де N — шукана кількість штахетів, L — довжина огорожі в метрах, W — ширина штахету в міліметрах, S — крок між штахетами в міліметрах. Щоб визначити число стовпів, необхідних для монтажу штахетника, потрібно довжину паркану розділити на крок — проміжок між опорними елементами. Стандартна ширина прольотів — близько 2–3 метрів. Для будівельних робіт знадобляться такі кріпильні деталі:
алюмінієві заклепки;
покрівельні болти з гумовими або полімерними шайбами;
саморізи.
Виробники пропонують понад 50 варіантів забарвлення планок, що дозволяє підібрати матеріал під загальну концепцію архітектурного проєкту будинку і ландшафтного дизайну. Щоб встановлення паркану пройшло без ускладнень, а результат виправдав очікування, замовляйте матеріали на надійних сайтах.
Правильна розмітка для встановлення паркану — один з важливих етапів будівництва, від якого залежать естетичність і функціональність конструкції. Для виконання розмітки використовують кілочки і мотузку. Кілочки встановлюють на кутах ділянки, між ними натягують мотузку. Якщо відстань між кутами велика, поставте кілька кілочків у ряд. Необхідно відзначити кілочками місце розташування хвіртки і воріт. Перевіряйте геометрію вимірювальними інструментами, наприклад лазерним рівнем.
Для облаштування огорожі потрібен каркас. Монтаж паркану зі штахетника передбачає встановлення стовпів, які утворюють опору для конструкції. Зазвичай використовують стовпи квадратного (60х60 мм) або прямокутного (60х40 мм) перетину висотою 2–3 м. Що ще знадобиться для роботи:
горизонтальні лаги: стандартна довжина становить 2–3 м, ширина — 20–40 мм;
кронштейни Х-подібної форми для фіксації лагів до стовпів;
цементний розчин, піщано-щебенева суміш для міцного встановлення стовпів;
інструменти: шуруповерт, лопата, кувалда, молоток.
Вздовж усієї протяжності натягнутої мотузки встановіть кілочки з інтервалом 2,5–3 метри. Це позначки для майбутніх опорних елементів.
Популярні способи монтажу стовпів — бетонування, закручування гвинтових паль і вбивання в ґрунт. Перший варіант менш витратний і найпростіший. У цьому разі встановлення паркану починається з викопування ям глибиною близько 90 см. Діаметр поглиблення на 10–15 см більший за ширину стовпів. У кожне заглиблення засипте піщано-щебеневу суміш, ретельно ущільніть шар. Висота «подушки» становить близько 10–15 см.
Помістіть стовпи в підготовлені ями вертикально, забийте кувалдою в «подушку». Залийте заглиблення цементним розчином. Для захисту від корозії перед монтажем опорні елементи слід пофарбувати в колір штахетів. Відкладіть наступні роботи на 5 днів для застигання забетонованих опор.
Щоб розібратися, як поставити паркан зі штахетника, потрібно уявити класичну дерев'яну конструкцію. Основою для монтажу планок служать горизонтальні напрямні, які кріплять до стовпів, використовуючи кронштейни і саморізи. Кількість лаг розраховують з огляду на висоту паркану. Зазвичай їх монтують у два ряди. Коли проєктом передбачена висота огорожі понад 1,7 метра, знадобиться 3 ряди горизонтальних напрямних.
Щоб надійно встановити паркан зі штахетника, використовуйте саморізи або заклепки. Кріпильні деталі вкручують у бічні частини планок. Особливості монтажу залежать від розташування штахетів, яке буває однорядним або дворядним (шаховим). Під час встановлення шахової конструкції спочатку фіксують перший ряд, потім другий. Перш ніж приступити до монтажу штахетника, розмітьте розташування планок у прольоті, щоб уникнути недотримання кроку.
Стандартна відстань між штахетами становить 20–60 мм. Якщо не знаєте, як встановити металевий штахетник, орієнтуйтесь на критерій: що менша відстань між планками, то більш естетично і презентабельно виглядає конструкція. За збільшення кроку монтажу штахетів поліпшуються доступ природного світла і огляд навколишніх ландшафтів.
Вартість встановлення паркану зі штахетника залежить від довжини і висоти конструкції, способу закріплення опорних стовпів і планок. Ці характеристики визначають вид і кількість матеріалів, необхідних для роботи. Завершальні етапи включають перевірку надійності кріплень і встановлення декоративних заглушок.
Щоб огорожа довгий час залишалась функціональною і привабливою, потрібен догляд за металевим штахетником. Один з плюсів конструкції — ремонтопридатність. У разі пошкодження елемент легко замінити новим. Робота виконується швидко, не вимагає великих зусиль і витрат часу. Основні правила догляду:
періодична перевірка міцності кріплень;
регулярне очищення поверхні від забруднень і слідів корозії;
обробка елементів з металу антикорозійними складами і фарбування з інтервалом 2–3 роки.
З гладкої поверхні забруднення легко видаляються за допомогою губки або серветки. Не варто використовувати залізні щітки і скребки, губки з грубим абразивом, щоб не пошкодити захисний шар.
